ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO1 FRATRUM2 MINORUM3 UKRAINE4

ПРО ЩАСТЯ


Частина ІІІ – Щастя в християнстві

Переходимо до наступного погляду на щастя, який коментують християнські філософи, що, на мою думку, не на багато й відрізняються від Аристотеля. Аристотель розумів щастя в найвищому добрі, а Августин це добро показує в повному розумінні, тобто в Богу.

Згідно з класичною метафізикою, кожна річ, яка існує, має свою ціль. У випадку людини цією ціллю є її покликання.  В Аристотеля ми бачили, «що добро кожної речі полягає на специфічній дії цієї речі», тобто виконання того, до чого ми створені.

Християнство показує ціль людини, яку бачить у Богові, з’єднатися з Богом. Людина покликана до з’єднання з Богом, яке дає їй повне і вічне щастя. Св. Тома Аквінський пише, що «остаточне й повне щастя людина осягне тільки на спогляданні Бога». Людина не може бути щаслива поки її є щось до пошуку і прагнення. А на землі ці пошуки й прагнення ніколи не закінчаться.

Св. Августин говорить, що Бог створив світ і постійно підтримує його в існуванні. Бог є найвищим добром, а всі інші блага є добрими завдяки Богу. Людина повинна шукати Бога й пізнавати себе. Це пізнання є можливе, хоч і не просте. Людина повинна шукати те, що є істинним щастям. А почати пошук людина має з себе – у самій собі. Людина повинна шукати правду, хто знайде правду, той знайде Бога.  Але щоб знайти правду, потрібно її любити. Дорога до правди веде тільки через любов.

 

У християнстві любов починається з добровільного й свідомого «ТАК» на істини віри, які говорять, що «Бог є любов». Кожен, хто запитає, навіщо я повинен любити? Немає на це відповіді. Кожен повинен сам для себе зрозуміти, що любов є найбільшою, що існує в цьому світі. Обов’язком християнина є любити ближнього, а не абстрактні норми.

Св. Августин говорить, щоб дізнатися, якою є людина, потрібно запитати її не в що вона вірить чи в чому покладає надію, а що вона любить.

Християнська любов не ґрунтується на пожаданнях, це жертовна любов, грецькою «?????» ага?пе – даю і нічого в замін не вимагаю. У християнську любов впаяна  відповідальність, кожен повинен старанно оцінити ситуацію, в якій знаходиться й вибрати те, у чому виразиться найбільша любов. Я впевнений, що це не легко. Любов прагне добра для ближнього незалежно чи любиш його, чи ні. Ісус виразно говорить «любіть ворогів ваших (…) якщо любити тих, котрі вас люблять, що за нагороду будете мати?»  (Мт 5,44-46). Християнська Любов це ставлення, а не почуття, немає вона еротичного характеру.  Християнське бачення щастя знаходиться в євангельських блаженствах, вимовлені Ісусом у Нагірній Проповіді:

Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 

Блаженні засмучені, бо будуть утішені.

Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться.

Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.

Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.

Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі (Мт 5,1-12).

 

Здійсняться вони в небі для тих, які прагнуть Бога. В очах світу вони нещасливі, а насправді вони благословенні й щасливі. На віки їх прагнення осягнуло остаточну ціль.

 

Св. Августин говорить, що людина нездатна осягнути щастя власними силами, їй потрібна допомога у виді Божих благодатей. Людина спрямована до надприродної цілі, а також користається з надприродної допомоги Бога через теологічні чесноти: віри, надії, любові, які не фігурують у списку чеснот Аристотеля.

 

Щастя в небі полягає на огляданні Бога й заспокоєнні прагнення пізнати досконалість і нескінченість, бо жодна земна річ не може заспокоїти людського прагнення.  Св. Августин звертається до Бога взиваючи: «Ти створив нас для Себе, і серце наше не спокійне поки не спочине в Тобі».  Однак християнство створило це небесне щастя можливим тут на землі.  Потрібно, щоб у душі людини здійснилася зміна, тоді запанує Царство Боже на землі.  Та й тепер люди можуть жити щасливо, коли живуть по-Божому.

Опрацював

бр. Адріан Пугачевський, OFМ

Київ, 12.12.2010


ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)