ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO1 FRATRUM2 MINORUM3 UKRAINE4

Аборт – це злочин



Всемогутній, Справедливий і люблячий Бог, дав людині заповіді, щоб вона знала, як жити щоб бути щасливою тут на землі, а потім і в Царстві Небесному. Як знаємо, є Десять Божих Заповідей. П’ята Божа заповідь звучить так: «Не Вбивай». Ця заповідь, забороняє нам вбивати як фізично так і морально. Також наказує шанувати життя та здоров’я своє та інших людей, тобто наказує шанувати життя та здоров’я людини від моменту її зачаття аж до її натуральної смерті, забороняє вбивство ненароджених (аборт).

Прагну розповісти про злочин, гріх проти П’ятої заповіді, який називається абортом . «Штучний аборт – це задумане викинення з лона матері живої дитини, не здатної ще до життя поза її організмом».

Аборти відомі із давніх часів, коли для цієї мети застосовувалися так звані «абортивні» рослини. Але будь які дії по перериванні вагітності завжди вважалися вбивством, тобто злочином. Оскільки свідомість людей не бачила різниці між зрілою людиною та ембріоном. Тому в клятві Гіппократа яка і сьогодні являється клятвою всіх медиків. Лікар, слуга життя, клянеться такими словами: «Жодній жінці не дам засобу, який може знищити її плід». Нажаль в наш час багато лікарів не дотримуються цієї присяги.

З часом до аборту стали відноситись як до природного явища, нейтрально, як до куріння. З’явився ненависний рух прибічників аборту, котрі виступають за повну безкарність цього виду вбивства. Вони заявляють, що погляди на природність змінились і стало смішним, вважати аборт злочином. Основний їхній аргумент полягає у тому, що кожна жінка має право сама розпоряджатися своїм тілом, і не дозволено нікому вмішуватися і вирішувати її особисте питання. «Всі закони геть від нашого тіла!» Прибічники даного руху запевняють, що ембріон – це щось, що не володіє самостійним життям. Зародок, – говорять вони – це кусочок плоті, знищення якого із материнського тіла, є питанням сугубо особистим.

Сьогодні в цілому світі, вбивають 1 000 000 людей, роблячи аборт. Також в нашій країні немилосердно вбивають ненароджених дітей. Україна стала країною вбивць, до того ж вбивць, які не усвідомлюють що вони роблять. Кількість дітей, що загинули в утробі матері, на сьогодні перевищила втрати нашого народу у всіх війнах разом взятих. Відношення до дітей у нашому суспільстві, як до кошенят: якщо вони є потрібні – то залишити, якщо ні –утопити. Дивний парадокс: до матері, що народивши дитину вбила її або викинула на смітник, ми відчуваємо огиду, ми самі готові вбити її, а іншій, котра зробила те ж саме, лише в операційній, несемо квіти, подарунки, цілуємо її, вітаємо з «одужанням».

Дорогі читачі! Чи аборт є питанням суто особистим? Послухаймо, що кажуть лікарі, професори на тему аборту.

Видатний французький професор, спеціаліст клітинної генетики, паризького університету Єронім Лежен, пише: «як всі вчені, які безпристрасно спостерігають біологічні явища, я вважаю, що людська істота починає своє життя з моменту запліднення. А це означає: передчасне знищення зародка будь-якого віку рівносильне вбивству».

Лікар Д. Папаєванчелу вважає: «сьогодні можемо сказати, що людина існує з моменту зачаття. Життя зародка починається не із завершенням формування організму (в 8-12 тижнів), як думали раніше. Зародок – це не придаток, або яка не будь частина тіла жінки».

Професор Аврамідіс підкреслює: «Зародок – не частина тіла вагітної. Як наслідок, жінка не може вирішувати його долю, як вирішила б питання про знищення у себе апендикса або мигдаликів».

Лікар Г.Пападімітріу, професор афінського університету заявляє: «Аборт сам по собі є зло, оскільки ми позбавляємо когось життя, перериваючи життя зародка».

Відомий професор Н. Лурос говорив: «Аборт є продуманим вбивством».

Як бачимо аборт – це не просто штучне переривання вагітності, це вбивство невинної ненародженої дитини.

Христова Церква від самого початку засуджує переривання вагітності. У Святому Письмі, тобто Біблії, читаємо, що людське життя – святе від самого початку в лоні матері « Перше ніж Я утворив тебе в утробі, Я пізнав тебе, і перше ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе » (пор. Єр. 1,5). В одному з ранніх християнських творів кінця І ст.. (Дідахе) написано: «Не вбиватимеш плоду шляхом переривання вагітності і не вбиватимеш щойно народжену дитину».

«Від І ст. вчення Церкви стверджувало, що є моральним злом будь-який спричинений аборт. Це вчення не змінилось. Воно залишається непохитним. Прямий аборт – тобто бажаний як мета або засіб – тяжко суперечить моральному законові» (Катихизм Католицької Церкви 2271).

«Необхідно поважати й повністю захищати людське життя від хвилини його зачаття. Від першої хвилини свого існування за людиною повинні визнаватися її права, серед яких невід’ємне право будь-якої невинної істоти – право на життя» (ККЦ 2270).

В документах ІІ Ватиканського Собору зазначено: «Бог, Господь життя, дав людям це прегарне служіння, яке слід виповняти способом, достойним людини. Тому вже від самого зачаття треба з найбільшою пильністю берегти життя, скидання плоду і дітовбивство є мерзенним злочином». (Радість і надія 51).

Слуга Божий Римський папа Іван Павло ІІ боронив ненароджених дітей і в офіційних документах, і у промовах та зверненнях.

Католицька Церква навчає, що штучний аборт – це великий злочин, тому що:

  1. Людське життя недоторкане. Кожна людина отримує його безпосередньо від Бога, а не від батьків. Дитина є власністю Бога, а не батьків. Батьки повинні прийняти дитину як дар, народити і по-християнськи виховати її. Тільки Бог має право вирішувати про життя людини. Він є господарем життя. Людина не має права ставити себе на місце Бога і вирішувати чи жити дитині чи ні.
  2. Людське життя має нескінченну вартість, тому що Ісус Христос відкупив його ціною Свого життя.
  3. Людське життя святе, бо Господь створив людину на Свою подобу та призначив її жити. Дитина в момент зачаття вже має Богом визначену мету і визначену дорогу життя. Мета – досягнення Бога у вічності, і ніхто не може цьому перешкоджати.

Отже, дорогі читачі, не може бути такої ситуації, яка б оправдувала убивство невинної, ненародженої людини, хоч би йшлося про досягнення доброї мети. Всі хто здійснюють аборти, заохочують та намовляють до них, включно з матір’ю попадають в екскомуніку , тобто вони є позбавлені Святих Таїнств.

Маємо також пам’ятати, що жодні людські установи не можуть змінити Божого Закону. Убивство в лоні матері – це мабуть найбільший злочин, який можна вчинити супроти іншої особи. Дитина є невинна й беззахисна, на смерть прирікають її саме батьки, вона гине без Таїнства Хрещення, ще й з вини тих, обов’язком яких було зробити все, щоб довести її до життя з Богом у вічності.

Сьогодні в цілому світі масово здійснюються штучні аборти і це варварство є великою ганьбою нашого часу. А причина такого стану – егоїзм, відсутність відповідальності, відсутність у нашому суспільстві належного біологічного знання про розвиток плоду та незнайомство з етичними методами керування плідністю.

Тому обов’язок кожного з нас – конечна протидія великому злу, пробудження в суспільстві пошани до зачатого життя, виховання молоді жити в дошлюбній та подружній чистоті й навчання людей, що живуть у подружжі, етичних методів регуляції зачать. Потрібно також зазначити, що контрацепція – це найпоширеніший засіб обмеження кількості дітей у суспільстві. Віровчення Церкви забороняє контрацепцію, а радить застосовувати лише природні етичні методи регулювання зачаття, оскільки вони не шкідливі для здоров’я і не суперечать людській природі і гідності. Всі штучні засоби, більшою чи меншою мірою, шкодять здоров’ю, а деякі з них мають абортивну дію, наприклад: спіраль – це засіб, що веде до раннього аборту, якого не дозволяє Божий закон. Тому ті жінки, що носять спіраль мають смертельний гріх .

         Які наслідки аборту для жінки?

Найрізноманітніші жіночі хвороби, часта неможливість вже завагітніти, або народжувати здорових дітей, біди з дітьми, які народилися після аборту, по життєві докори сумління, сором, почуття страху, безсоння, депресія. Набагато легше видалити немовля із утроби матері, ніж пам’ять про нього із її душі. Навіть тоді коли жінка на рівні свідомості відноситься до аборту як до «єдиного виходу із даної ситуації» і свідомістю своєю оправдує його – все це може співіснувати з повним запереченням аборту на рівні її підсвідомості. Якби вона не підбадьорювалася і не говорила собі що «це необхідно» і «іншого виходу немає» – аборт завжди викликає у жінки, глибокі переживання, почуття болю, сорому і непоправної втрати. Якщо спочатку і з’являється почуття полегшення, то дуже швидко на зміну йому приходять протилежні почуття: почуття моторошного страху, глибокого розпачу і журби, жагуче відчуття вини, що супроводжується переживанням сорому, як наслідок з’являється безсоння, сняться жахи; можуть виникати сексуальні розлади, розпадаються сім’ї, жінка починає тягнутися до алкоголю, наркотиків, може відібрати собі життя. Це є так званий поаборційний синдром .

        Звернення до лікарів

Лікарі, повинні пам’ятати що є служителями життя, а не смерті! Внутрішньоутробна дитина – це їхній другий пацієнт. Убиваючи її, вони стають найманими вбивцями. Не будьте катами! Прислухайтесь до вашої совісті! Розкажіть про всі ускладнення після аборту – про запальні та інфекційні захворювання, про психічні розлади. Пам’ятайте , життя людини недоторкане, святе.

«Жодній жінці не дам засобу, який може знищити її плід» (Клятва Гіппократа).

 

Для написання статті використано :

Біблія. Катихизм Католицької Церкви. «Не вбивай мене мамо», Православне видавництво «Благодатний вогонь», Глибока, 2005 р. Наука Католицької Церкви про подружжя і сім’ю.

                       

  Бр. Фіделіс Волністов, OFM


ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)