Послання Папи Бенедикта XVI на Великий Піст 2008

“Христос задля нас став убогим” (2 Кор 8,9).

Шість пунктів Послання:

1. Великий Піст – це час на те, щоб поглибити сенс і значення нашого християнського буття. Щоб наново відкрити Боже милосердя. Це відкриття, яке, в свою чергу, спонукує нас бути милосерднішими щодо ближніх.

Конкретними кроками є молитва, піст та милостиня. Папа зупиняється над практикою милостині, як конкретного способу приходити з допомогою до того, хто її потребує. Милостиня допомагає нам віддалитися від прив’язання до матеріальних дібр, щоб не вчинити з них ідолів; таким чином, можна посилити готовність ділитися з іншими тим, що маємо завдяки Божій доброті.

2. Матеріальні блага, якими володіємо, ми не повинні вважати нашою виключною власністю; вони мають соціальну цінність, згідно з принципом їхнього загального призначення (Катехизм Католицької Церкви, ч. 2404).

«Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?» (1 Ів 3,17). У країнах, де більшість населення становлять християни, цей заклик до взаємоподілу добрами, з численними людьми, які терплять убогість і відкинення, має своє особливе значення. Це є обов’язком справедливості, перше, ніж бути вчинком любові.

3. Милостиня не є звичайним виявом філантропії; вона не повинна ставати способом прихованого шукання власних інтересів і схвалення від інших, чи засобом, щоб себе проявити. Нехай щире рішення допомагати ближньому виявляється в «таємний спосіб», наслідуючи Ісуса Христа, Який, вмираючи на хресті, віддав Себе самого для нас.

4. Милостиня, наближаючи нас до інших, наближає нас до Бога і може стати засобом справжнього навернення і примирення з Господом і з ближніми. Вона перевищує «матеріальний» вимір і виражає правду про нашу істоту: ми всі були створенні не для себе, але для Бога і для ближніх (пор. 2 Кор 5,15). Милостиня спричиняє те, що можемо відчути, що повнота життя походить від любові; що вона веде до примирення з Богом, тому, що «любов численні гріхи покриває» (1 Пт 4,8).

5. Великопосна практика милостині є, отже, засобом поглиблення нашого християнського покликання. Любов надихає різні форми дарування, згідно з можливостями та умовами кожного, вчиняючи з нашого життя повний дар.

6. Великий Піст запрошує нас усіх зростати в любові й пізнавати в убогих самого Христа; в особистому та спільному зусиллі поєднуватись з Христом, в імені Якого є правдиве життя. І бути свідками Його любові.

Radio Vaticana

ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)