ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO1 FRATRUM2 MINORUM3 UKRAINE4

ПРО ЩАСТЯ


Частина І.

Як стверджує Владислав Татаркевич, щоб говорити про щастя, потрібно спочатку з’ясувати, що означає саме слово «щастя». Це має бути не довільне визначення, але відповідне тому, що в повсякденній мові називається щастям.

Щастя – це свого роду задоволення, яке також має бути конкретне визначене, оскільки задоволення є дуже широким поняттям. Бо якщо кожне щастя є задоволенням, то не кожне задоволення є щастям. Для античних філософів щастя – це посідання найвищого добра, яке тільки може досягнути людина. Але вони не визначають, яке це добро. Усе залежить від погляду, яке добро є найвище для людини. Одні вважали, що щастя – це гедонізм, ще інші вважали, що щастя – це рівномірна сукупність матеріального добра, але Аристотель говорить, що щастя – це осягнення найвищої цілі, що щастя полягає на глибшому задоволенні.

Потрібно також  розглянути ще два важливих аспекти щастя: це «бути щасливим» і «мати щастя». Бути щасливим – це інтенсивне задоволення людини, а мати щастя – це певний випадок з життя цінний для людини. Як одне, так і друге, кожний по- різному відчуває. Залежить від віку людини, індивідуальних характеристик, прийняття ієрархії цінностей, світогляду та ін. Ще щастя є об”єктивне і суб”єктивне. Суб’єктивний – це стан свідомості людини, який полягає на тому, що людина  відчуває задоволення з якихось причин, це може бути внутрішнє задоволення.

Об’єктивне полягає на одноразовому, чи кількаразовому осягненні добра, виграш в лотереї, уникнення якоїсь небезпечної ситуації, що в повсякденній мові говорять «він мав щастя» і що в очах інших викликає заздрість. Але об’єктивне щастя  не мусить товаришувати суб’єктивному щастю й навпаки, суб’єктивне щастя не мусить іти в парі з об’єктивним щастям. Щастя, якого прагнуть люди і про яке мріють, це таке, що приходить до них само, «щасливим шляхом», про таке щастя непотрібно турбуватися. Але філософи з цим не погоджуються, вони відвіку вважають, що щастя потрібно осягнути власними силами, а деякі говорять, що найкращий шлях до щастя – через аскезу. Щастя вимагає багато зусиль, а навіть зречень від того, до чого ми за природою маємо схильність і що дає нам задоволення. Хоч не філософи вважають, що це не є щастям, а радше зреченням від щастя.

Щастя можна осягнути в спокої, добробуті, безтурботності, але також у важких умовах життя.  Евдемоністи вважають, що щастя – це найвище добро. Вони вживали термін «щастя», говорячи, якщо щастя є тим, що найцініще в житті, то це найвище добро, але воно не є ним, якщо воно є тільки задоволенням. Ми говоримо про щастя, що воно є найвищим добром, а повсякденна мова називає щастям одну хвилину, що приносить задоволення, але щастя це щось тривале. Сучасні філософи розуміють щастя, як задоволення з цілого життя.

Для більшості людей щастя це:

  • життєвий успіх
  • інтенсивне задоволення,
  • матеріальне благо
  • задоволення з життя.

Саме ці визначення щастя переважають у мисленні людей. Також часом людина у своє розуміння щастя вміщує всі чотири перерахованих визначення. Проте переважно коли ми говоримо про когось, що «він щасливий», частіше за все у першому або в третьому значенні. А коли про себе, то в другому, або четвертому. Коли читаємо чиюсь автобіографію, то думаємо, що «його життя було щасливе», але в якому значенні щасливе?

Читаючи автобіографію Гаррісона Форда, скажемо про його життя, що воно щасливе,  розуміємо його так, бо це життя повне вдачі, а про Джакомо Казанову  скажемо, що це життя повне задоволення. Читаючи «Сповідь» св. Августина, бачимо, що його щастя було в чомусь іншому. Французький письменник Анрі Лаведан написав свою автобіографію, де стверджував, що життя його було щасливим, тобто щасливим, але вже в іншому значенні. Лаведан говорить, що в його житті нічого не бракувало, що має бути в щасливому житті, навіть терпіння. Його життя було ані успішним, ні розкішним, а було таким, що проживши його він був з нього задоволений. Він був щасливий у четвертому значенні щастя.

Цієї багатозначності потрібно позбутися, потрібно вибрати лиш одне, а решту назвати по-іншому. Виникає питання, яке вибрати? Три з них мають синоніми й «щастя» в них можна замінити  на: «вдачу», «задоволення»,  «матерільні блага», четвертого синоніма немає, це його своєрідне значення, це ЩАСТЯ.

 

Опрацював

бр. Адріан Пугачевський, OFM

Київ, 1.12.2010


ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)