ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO1 FRATRUM2 MINORUM3 UKRAINE4

Святий Антоній з Падуї – францисканець.


святий Антоній з Падуї

Майбутній великий святий народився в 1195 році в родині знатного лісабонського лицаря Мартіна де Буйона. При хрещенні хлопчик одержав ім’я Фернандо. Хлопчик ріс живим і непосидючим, і батько не сумнівався, що він піде по його стопах і вибере лицарський шлях. Але в юному віці Фернандо прийняв рішення стати ченцем і вибрав лісабонський монастир святого Вікентія, що належав ордену регулярних каноніків (вітки августинців).

Через кілька років молодий чернець розчарувався в самітницькому монастирському житті. Загибель його батька в битві з маврами при Навас – Де – Толоса в 1212 році, а також мученицька смерть у Марокко п’ятьох францисканців, з якими Фернандо познайомився, коли вони проїжджали через Лісабон, викликали в ньому гаряче бажання проповідувати Євангеліє. У глибині душі він мріяв про мученицький вінець, вважаючи, що не може бути прекраснішої смерті, чим смерть за віру.

В 1220 році Фернандо покинув орден регулярних каноніків і став францисканцем, прийнявши чернече ім’я Антоній.

У тому ж році він зробив спробу здійснити свою мрію й у супроводі францисканця по імені Пилип відправився в Марокко щоб проповідувати християнство мусульманам. Однак важка хвороба, що настигнула Антонія в Африці, змусила їх відмовитися від своїх планів і повернутися в Європу. Під час повернення корабель потрапив у жорстокий шторм, і був, зрештою, прибитий до берегів Сицилії. Антоній побачив у цьому Божу волю й вирішив залишитися в Італії. До самої смерті він більше не побачив батьківщини.

Із Сицилії Антоній направився на генеральний капітул ордену францисканців, де познайомився із засновником ордена святим Франциском Ассизським. Після капітулу Антоній на його прохання був відправлений у віддалений монастир Монте – Паоло неподалік від міста Форлі, де він вів нічим не примітне тихе життя, як нарешті одного разу на святі у Форлі він, на диво всіх і до свого власного здивування, переміг у дружньому змаганні всіх видатних проповідників, як свого ордену, так і домініканського.

Незабаром його послали вчитися до знаменитого богослова Фоми Галону, а після закінчення занять Антоній сам став викладати богослов’я в університеті Болоньї.

На черговому капітулі ордену святого Франциска Ассизського доручили Антонію проповідувати в містах північної Італії, охопленою єрессю катарів.

Антоній відправився прямо в Ріміні, місто, де в катарів було найбільше прихильників. Полум’яні проповіді Антонія й зроблені їм чудеса швидко повернули місто в лоно Церкви, після чого святий продовжив свою проповідницьку діяльність серед єретиків уже на півдні Франції. Проповідь св. Антонія була успішною навіть у Тулузі, місті лідері, що належав, альбігойцю Раймону Тулузскому.

В 1224 році Антоній став настоятелем францисканского монастиря близько міста Ле – Пюї. Слава про його проповіді, чудесах і доброчесного життя ставала усе ширше, його називали “Світоч ордена”. На черговому капітулі Антоній був вибраний провінціалом південної Франції, потім він відвідав Сицилію, де заснував кілька нових монастирів, а потім його обрали провінціалом Північної Італії, де було неспокійно – гвельфи боролися з гибеллинами, князі – самодури воювали один з одним або займались розбоєм на дорогах.

Знадобилася вся сила ораторського таланта св. Антонія й кропітка робота його побратимів, щоб привести людей до миру. Самий кривавий тиран Італії Эццелино да Романо був настільки вражений сміливістю святого, який один прийшов до нього в замок, що відпустив бранців, ув’язнених у замку.

Папа Григорій IX запропонував Антонієві почесну посаду у Римській курії, але святий відмовився. Його останні роки життя пройшли в Падуї.

Святий Антоній був канонізований майже відразу після смерті – в 1232 році.

В 1263 році його мощі були перенесені в чудову базиліку Святого Антонія, яку жителі Падуї побудували на честь святого. При цьому виявилося, що язик великого проповідника залишився в цілості й недоторканості.

16 січня 1946 року Папа Пій XII проголосив святого Антонія Падуанського Вчителем Церкви.

Святий Антоній вважається захистником Лісабона й Падуї. У його честь назване місто Сан – Антоніо в США. Також він вважається заступником бідних і подорожуючих. До святого Антонія звертаються як до помічника в знаходженні втрачених цінностей. З кінця XIX століття поширилося звичай називати пожертвування на бідних, зібрані в церкві – “хліб святого Антонія”.

Святого Антонія вважали своїм заступником численні церковні братерства. Існує невелика чернеча жіноча конгрегація – “сестри святого Антонія”, що займається добродійною діяльністю.

День памяті святого Антонія церква відзначає – 13 червня.


ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)