ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO1 FRATRUM2 MINORUM3 UKRAINE4

Життя через Смерть


  Що для кожної людини може означати слово «смерть»?

       Смерть—втрата, спогади, біль.

     Вмираючи на хресті Ісус залишив Своє вчення, спогади; Своє прощення та свою Матір дав за матір посиротілим людям, які вбили свого Бога. Без Ісусового прощення не могло людство мати майбутнього, залишаючись проклятим та покаранми за вбивство Божого Сина. Батьківське піклування за дітей. Турбота за друзів та неприятелів. Біль та страждання. Це те, що можна бачити, дивлячись на Хрест. Все це не залишилось марним. Ісус перемагає смерть і горе своїм життям і сьогодні. Людина, знищуючи освячуючу благодать гріхами, втрачає життя не одноразово, вона вбиває в собі Бога. Іноді духовному зросту людини заважає минуле, яке чомусь мало б навчити, спогади, прив’язаність, помста, заздрість, біль. Вмираючи, людина залишає все, що її оточувало на землі. Вона прощається. Кожне розставання – болісне, та в окремих випадках воно лікує людські душі різними методами.

     Не віддав би Господь Своє молоде дорогоцінне життя за нас – не мали б тої Перемоги над злом, не мали б спасіння для вічності. « Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього не загинув, а жив вічним життям » (Йоан 3,16) – прояв досконалої любові. У апостола Павла (ІКоринтян 13,4-7) читаємо: « Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою, все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить ».

       Це не означає, що людина повинна грішити, нищити Бога в своєму серці, заради того, щоб отримати прощення. Зухвало грішити не дозволено нікому. Але втрачати надію на Боже милосердя не можна. «Життя є сильнішим за смерть». Відомо: « пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе » (Йоан 12,24). Бо така Божа воля. Виконання Божої волі – це означає йти за Ісусом, а де Ісус – там вічне життя, там щасливе життя. « Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець » (Йоан 12,26). « Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним світ спасти » (Йоан 3,17).

     На Голгофі було три хрести, і тільки смерть на одному була досконалою. Звичайно – людині це неможливо та коли наші звернення до Бога будуть такими, як одного з завинивших: « Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство » (Лука 23,42) – надія на спасіння лишатиметься.

     Кожна охрещена людина спроможна сказати «ні»—злу. Людина здатна прибити себе до хреста, не піддавшись на спокусу; адже пиха, яка народжується і розростається в людському серці не дає проростати словам Божим; упокорити себе, не випихати на звання «богиня» (бог) непокори, не шукати першого місця, щоб не попросили на останнє (чит. Лука 14,7-11). Непокора і пиха завжди призводить до бунту, а можливо до війни. Дивлячись на проблеми людей земної кулі, потрібно заглянути в своє серце. Чим я відрізняюсь від відомих історичних бунтівників, які накоїли багато лиха.

     Кожна людина має свій хрест, нікому не дозволено заважати його нести. Ліпше знайти свій, загубленний. «Знайти своє місце в житті», — омріяне бажання кожного, але заважає знайти це місце — гріх.

     Гріх не дозволяє людині потрапити на небо. Християнин зобов’язаний пізнавати Ісуса та виконувати Його вчення. Палке прагнення Неба (не космосу) породжує в людині покору, надає сили для боротьби. Це потрібно для свого ж блага: духовного розвитку та покращення життя. Не можна забувати про майбутні покоління.

      Як можна передати віру в Христа?

     Свідки важких часів розповідали, як знищувались молитовники, а особливо до Святого Духа. Та хіба можна заставити вітер не віяти та сонце не світити.

     Випробування, яким підлягає людина—це лише випробування. Їх вистачає кожним поколінням, але « Ви тим радійте, навіть, якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тліного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь – під час об’явлення Ісуса Христа якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядуючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною виличі, осягаючи ціль вашої віри—спасіння душ ваших. Про це спасіння розвідували й досліджували. Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. І їм було об’явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати » (ІПетро 1,6-12).

 

Записала с. Ніна Шатило ФОС.

P.S. Щиро дякую всім братам і сестрам за співпрацю та допомогу.


ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)