Чечельник Парафія св. Йосипа Обручника Пречистої Діви Марії

---

• 

• 

• 

---

ХРАМОВІ СВЯТА

19 березня – Св. Йосипа Обручника Пресвятої Діви Марія2

6 серпня  Матері Божої Чечельницької

---

Неділя та Урочистості	Неділя: о 9:30 год. Виставленняпресвятих Дарів, молитва на св. Розарію за мир в нашій Україні. Служба Божа о 10:00
Понеділок	9.00 – Служба Божа – молебень до св. Франциска
Вівторок	17.30 – Служба Божа  – молебень до св. Антонія
Середа	09.00 – Служба Божа – молебень до св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії
Четвер	17.30 – Служба Божа – молебень до св. Духа
П’ятниця	09.00 – Служба Божа за померлих – молебень до св. Архангела Михаїла
Субота	13.00 – Служба Божа з участю дітей і молоді – молебень до Матері Божої Чечельницької

ІСТОРІЯ ПАРАФІЇ

Історичний опис Чечельника

Чечельник – районний центр, розташований у південній лісостеповій зоні України при річці Савранка. Це – сільськогосподарський район. Населення близько 5,7 тисяч осіб. Один з найвіддаленіших районів Вінницької області. Найдавніша згадка про Чечельник відноситься до 1529 року. В документах йдеться про польські та литовські сторожі, які мали стежити за рухом татар. Як і ким засновано Чечельник, на сьогодні встановити важко. Чечельницька земля – невелика часточка півдня Брацлавщини. Тут на початку XVI ст. формувалось українське козацтво. Перші поселенці Чечельника вибрали для проживання захищені природою місця на березі річки Савранки. Про це свідчать підземні ходи, які і до сьогодні збереглися на території селища, вони були єдиною схованкою від татарської небезпеки. З 1635 до початку XX ст. Чечельник вважався містечком. Жителі містечка брали участь у визвольній війні українського народу. Не один раз на містечко здійснювались напади татар та гайдамаків. З возз’єднанням Правобережної України з Росією Чечельник увійшов у склад Росії до Подільської губернії. 1794 року царський уряд купив Чечельник у Любомирських і подарував графові Гудовичу. Наступного року, після утворення Ольгопільського повіту, повітовий центр з усіма установами тимчасово розмістився в Чечельнику, який стали називати Ольгополем. У 1812 році повітовий центр перевели у село Рогузки-Чечельницької, перейменованого на Ольгопіль, а Чечельнику повернули його попередню назву. Реформа 1861 року не принесла селянам помітного поліпшення. Весь післяреформений період характеризувався зростанням боротьби трудящих за землю. У другій половині XIX ст. дещо покращився розвиток ремесла, торгівлі і промисловості. Одним із перших промислових підприємств у Чечельнику був цегельний завод , відкритий Гудовичем. В 1860 року відкрито спиртовий завод, а в 1875 – засновано цукровий. Крім того в містечку працювали свічковий та костопальний заводи. Ще до сьогоднішнього дня збереглися будівлі кінного заводу. Поразка революції у 1905-1907 роках призвела до посилення реакції. У Чечельнику закрили в 1909 році однокласне училище й приватну польську школу. На початку січня 1918 року в Чечельнику була встановлена радянська влада. З березня 1923 року Чечельник, ставши районним центром Тульчинського округу, був переведений в категорію сіл. З перших днів війни в Чечельнику почали утворюватись групи сприяння винищувальному батальйону проти фашистів, підпільні і партизанські організації. 24 липня німецькі війська захопили Чечельник. За 2 роки і 8 місяців окупанти заподіяли величезної шкоди народному господарству району. 17 березня 1944 року частини 2-го Українського фронту визволили Чечельник. У 1962 році Чечельницький район було ліквідовано, і Чечельник увійшов до Бершадського р-ну. З грудня 1966 року він знову став районним центром селище міского типу. У 1978 році на території селища знайдене поселення часів трипільської культури кінця IV – початку ІІІ тис. до н.е. та черняхівської культури ІІ-V століття н.е. У кінці XV – на початку XVI століть тут, як і на півдні Київщини, формувалося козацтво. З тих часів у Чечельнику збереглася складна система підземних ходів, висота яких – до двох метрів, у цих ходах було зроблено чимало знахідок козацьких часів. Район багатий на пам’ятки архітектури. Одним з таких є костел Святого Йосипа Обручника у Чечельнику.

---

Історичний опис храму, парафії, дому

---

Перший католицький храм у Чечельнику був дерев’яний побудований в 1751 році князем Станіславом Любомирським, київським та краківським воєводою. Невідомо з яких причин храм згорів. Великий мурований костел св. Йосифа збудовано у 1786 року. В головному вівтарі цього храму була вміщена копія ікони Ченстоховської Богоматері, намальована невідомим малярем у XVIII ст. З часом ікона Богородиці прославилася своєю чудодійністю на Поділлі, але й не тільки. Від початку заснування храму працювали в ньому Єзуїти, пізніше дієцезіальні священики. В часі комуністичного режиму храм використовувався не за своїм призначенням. Декілька разів місцева комуністична влада його перебудовувала, і призвело це до того, що прекрасний храм почав втрачати свій первозданний вигляд. Храм було повернено вірним 27 серпня 1990 року, а до цього часу св. Меса звершувалась в капличці на парафіяльному цвинтарі. Протягом багатьох років до чечельницької парафії з душпастирською послугою доїжджав з Городківки о. Мартиніан Дажицький, а від 1988 року постійне душпастирське піклування над вірними проводив о. Ян Дуклян Павлюк. Завдяки його зусиллям розпочалося відновлювання прекрасного старовинного храму та будівництво францисканського чернечого дому (монастиря). З 1991 року будівлею керував о. Максиміліан Жидовскі, священик-францисканець з польської Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Після затвердження чернечого дому, яке відбулося 20 червня 1992 року, о. Максиміліан Жидовскі став його першим настоятелем. У 1993 році, за його ініціативою, знищена раніше ікона Матері Божої Ченстоховської (Чечельницької), була реставрована у Польщі і оздоблена прекрасною багатою рамою. Завдяки його зусиллям розпочалося відновлювання прекрасного старовинного храму та будівництво францисканського чернечого дому (монастиря). З 1991 року будівлею керував о. Максиміліан Жидовскі, священик-францисканець з польської Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Після затвердження чернечого дому, яке відбулося 20 червня 1992 року, о. Максиміліан Жидовскі став його першим настоятелем. У 1993 році, за його ініціативою, знищена раніше ікона Матері Божої Ченстоховської (Чечельницької), була реставрована у Польщі і оздоблена прекрасною багатою рамою. 20 жовтня 1993 року чудодійна ікона була посвячена Папою Римським Іваном Павлом ІІ у Римі, а 12 серпня 1995 року ікону замістили в головному вівтарі храму. Ремонт храму ще не закінчений. Після о. Максиміліана і Яна Дукляна, ремонтно-будівельними роботами займався наступний настоятель чечельницького храму о. Ян Капістран Весельський, потім о. Августин Сіцінський і о. Рафаїл Маківський, а на даний час реставрацією храму займається теперішній настоятель парафії та дому о. Петро Новосельський. Окрім ремонтів і будови ведеться душпастирська опіка над вірними католиками-християнами в самому Чечельнику і доїздових парафіях, в якому допомагають сестри Альбертинки. Катехиза, реколекції, праця з молоддю та дітьми, оази, організовування відпустів та паломницт на Урочистість Чечельницької Богородиці, на яку приходять різні паломництва, сповідь вірних – це невід’ємна частина праці в чечельницькій парафії та найближчих селах.20 жовтня 1993 року чудодійна ікона була посвячена Папою Римським Іваном Павлом ІІ у Римі, а 12 серпня 1995 року ікону замістили в головному вівтарі храму. Ремонт храму та будова чернечого дому ще не закінчені. Після о. Максиміліана і Яна Дукляна, ремонтно-будівельними роботами займався наступний настоятель чечельницького храму о. Ян Капістран Весельський, потім о. Августин Сіцінський, а на даний час реставрацією храму та будовою дому займається теперішній настоятель парафії та дому о. Рафал Маківський. Окрім ремонтів і будови ведеться душпастирська опіка над вірними католиками-християнами в самому Чечельнику і доїздових парафіях, в якому допомагають сс. Альбертинки. Катехиза, реколекції, праця з молоддю та дітьми, оази, організовування відпустів на Урочистість Чечельницької Богородиці, на яку приходять різні пілігримки, сповідь вірних – це невід’ємна частина праці в чечельницькій парафії та найближчих селах.