Чому потрібно почекати?

Людина – це втілений дух, це душа, яка виражає себе через тіло,

що формується завдяки безсмертному духові,

і власне в тій своїй цілісності вона є покликана до любові.

(Енцикліка Familiaris Consorcio , 11 )

 

Чому потрібно почекати з початком статевих відносин? Чому варто зберегти себе чистим та недоторканим до моменту шлюбу?

На даний момент під впливом сьогоднішньої культури відповідь, яку дають молоді люди на ці питання, вже не є однозначна. Але розпочнемо по порядку.

Сексуальність – це Божий дар, як і зір, слух, уміння говорити. Ці дари ми можемо використовувати як в ім’я Боже, так і навпаки. І якщо погано і неправильно використовувати сексуальність, вона може повністю зруйнувати людину. Статевий потяг, пристрасть можна порівняти з вогнем : вогонь був даний нам Богом для добра. Він сам по собі добрий: можна погрітися, зварити їжу, врятуватися від тварин, організувати вогнище з друзями. Статевий потяг, пристрасть були дані нам Богом для добра в шлюбі – створення сім’ї. Але вогонь може стати бідою, пожежею, і всі це знають, відступають. Пристрасть, статевий потяг, коли «роздувається», тобто коли є без гальм, обмежень, може принести людині таку ж «пожежу».

Що стосується статевого співжиття , то воно має передусім виражати та поглиблювати особовість через кохання, любов між чоловіком та жінкою, але також має іншу функцію – прокреаційну, тобто має незаперечний сенс передачі життя дитині. Сьогоднішня культура «розмиває» цю функцію. Часто говориться, що співжиття само в собі добре, чудове і красиве. Але дитина, яка може бути зачата під час співжиття досить часто вже трактується як «небажаний побічний продукт», від якого треба вберегтися (використання контрацептивних засобів), а якщо не вдалося – то зробити аборт (вбити).

Статеве співжиття дійсно є чудовим, прекрасним, святим. Воно дає велике задоволення і якби людина не отримувала приємних відчуттів при співжитті, то ніхто б і не говорив так багато про це. Але ці приємні відчуття є великим даром та нагородою від Господа тільки для пари людей, які вирішили одружитися і з радістю приймуть то потомство, яке може народитися, тобто приймуть радісний, але справді великий труд батьківства. [ Пор. J.Pulikowski, G. i. A.Urbaniakowie «Mlodzi i milosc», s.155 ]

Якщо порівняти таїнство подружжя з таїнством священства, то можна навести два приклади. Коли запитали людей, чи пішли б вони до сповіді до духовної особи (брата в ордені, клірика), якби б напевно знали, що він ще не висвячений на священика. То люди відповіли, що однозначно ні, бо він ще не має такого права сповідати, «Бог його на це ще не благословив». Тоді чому ж молодь так спокійно використовує дар статевого співжиття , який застережений тільки і виключно для подружжя і має підкріплювати та зміцнювати любов та добрі відносини між чоловіком та дружиною?!…

Як другий приклад можна навести роздуми однієї молодої дівчини, яка запитала священика: «Чому перед отриманням священства чоловік стільки років готується до цього моменту, а безпосередньо перед цією урочистістю має спеціальні реколекції (тобто має певну спеціальну підготовку), натомість пара молодих людей, які кохають один одного, не вважають за потрібне відбути подібну «підготовку» й утриматись від статевого співжиття, зберігаючи себе в чистоті для того, щоб чистими стати перед вівтарем, та виховуючи себе до відповідального подружнього життя.

Також хотілося б звернути увагу ще на один аспект цієї тематики. А, власне, мова йде про те, що інколи батьки молодих людей самі дозволяють своїм дітям і, так би мовити, штовхають їх до початку статевих відносин.

По-перше, це відбувається тоді, коли батьки вважають тему сексуальності (яка є, припоминаємо, Даром Божим!) за брудну, страшну та шкідливу, і тоді сексуальність стає темою табу в родині . В такому випадку молодь починає шукати відповіді десь на вулиці, від своїх «більш досвідчених» однолітків або однокласників. І тут існує велика ймовірність того, що вся краса статевого співжиття буде зводитись тільки до отримання приємних відчуттів, молода людина почне соромитися того, що вона є недоторканою, чистою. І якщо вона піддасться тиску з боку її ровесників, то стане в певному сенсі калікою в сексуальному житті, оскільки перші враження і знання залишаться в неї на все її подальше життя.

По-друге, на даний час дуже часто батьки якби самі «кладуть своїх дітей до одного ліжка» ще до подружжя, тобто примикають око на те, що вони живуть разом або ночують один в одного. Молодь може відповісти, що необов’язково статеве співжиття має відбутися, якщо переночували в одній кімнаті. Так, але все ж таки є велика спокуса і обставини, які цьому сприяють. Натомість батьки себе виправдовують: «Це дуже вигідна партія для моєї дитини. Вона нічого не буде потребувати. А якщо дівчинка завагітніє, то тим краще – скоріше одружаться». Якщо одружаться…

Щоб дати відповідь на питання, поставлене в назві цієї статті, назвімо ж нарешті причини, з яких все ж таки варто зберегти чистоту до шлюбу.

•  Негативне відношення до статевого співжиття до шлюбу було відоме ще з минулих часів. Це перейшло й до нас. Коли говорять про сексуальні відносини хлопця з дівчиною, то використовуються такі слова та вирази (яких ми не почуємо про ті ж самі відносини в подружжі!), як: «вони переспали», «він/вона залетів/ла», «байстрюк» і так далі, не говорячи вже про непристойні вирази… Ці слова мають негативне забарвлення і їх використовують навіть ті самі люди, які хвилину тому говорили, що статеве співжиття до шлюбу – це нічого страшного й ганебного.

•  Негативний досвід сексуального співжиття , особливо того першого, може залишитися на все життя й перенестися молодою особою в подружнє життя . Потім виникають проблеми в подружжі, коли дружина боїться свого чоловіка (бо, наприклад, той її перший чоловік (рос. – мужчина) повівся з нею не добре), коли боїться болісних стосунків (тому що в неї залишилася пам’ять про невдалий перший раз), коли чоловік не поважає свою дружину в інтимні моменти, які мали б бути найпрекраснішими (оскільки в нього не була «випрацьована» повага до жінки в такі моменти) й він тільки задовольняє свій інстинкт, або такі ситуації, коли дівчина панічно боїться статевого співжиття (оскільки до шлюбу в неї з’явився страх перед небажаним зачаттям дитини і цей несвідомий страх вона може пронести через все своє подружнє життя).

•  Негативний досвід сексуального співжиття може проявлятися також в такому парадоксі: співжиття до шлюбу супроводжується свідомістю порушення певної заборони і це якби підсилює привабливість співжиття, неординарність ситуації. Натомість, коли співжиття відбувається в шлюбі, то вже жодної заборони немає і тоді для людини, яка звикла до постійного переживання екстремальних ситуацій, співжиття в шлюбі вже може стати нецікавим.

•  Коли хлопець або дівчина розпочинає сексуальне життя до шлюбу, то ніхто не може гарантувати їм, що вони потім одружаться . Таким чином, можна сказати, що вони «псують» комусь іншому чистого та недоторканого чоловіка або дружину , порушуючи при цьому гармонію, яка б мала бути в тому іншому подружньому зв’язку.

•  Окрім цього, кожна людина має так звану «сексуальну пам’ять» про попередні стосунки . І тоді вона може порівнювати свого чоловіка (рос. – мужа) з іншими чоловіками (рос. – мужчинами), які були до подружжя. Це ж саме стосується й жінки – дружини та інших жінок. Мабуть, ніхто б не хотів, щоб його порівнювали з кимось іншим в ці прекрасні моменти подружнього життя . Тоді людина не відчуває занепокоєння, вона є спокійна за те, що кохана особа сприймає її такою, якою вона є. Якщо листок чистий, на ньому приємно писати. Якщо він вже покреслений, десь надірваний розлуками і розчаруваннями в сексуальній сфері, тоді…

•  Через ранні статеві стосунки (які часто розпочинаються навіть і в 12 років) можна отримати цілий «букет» статевих та інфекційних хвороб, які можуть довести навіть до безпліддя . Це пов’язане з тим, що в молодих людей статева система ще не є зрілою (наприклад, гіпофіз, який відповідає за статеву систему, повністю дозріває тільки близько 21 року життя, а слиз у дівчат не несе ще тієї захисної функції, як у старших жінок). А ранні статеві відносини ведуть до того, що молоді люди переносять один до одного ці хвороби і потім дивуються, звідки ж такі проблеми в статевій сфері, коли надходить час планувати діток в подружжі.

•  Якщо розпочинається статеве співжиття до шлюбу, то тоді логічно постає питання про захист від небажаної дитини. («Захист» – це звучить так серйозно, як захист від чогось страшного, а хіба ж маленька, прекрасна дитинка може бути чимось страшним?!…) Тоді логічно приходять на думку контрацептивні засоби, які всі (ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ!) є шкідливими, особливо для молодого організму . А потім це може мати результат в формі хвороб, а часто й безпліддя в подружньому житті.

•  Якщо молода дівчина або хлопець розпочне сексуальне життя до шлюбу, то чи велика ймовірність того, що він/вона зупиниться на першому разі? …

•  Відсутність відповідальності за свої дії в сексуальній сфері, яка полягає в тому, що якщо молода особа не була навчена стримуватись від співжиття до подружжя, то чи зможе вона стримуватись в певних моментах подружнього життя (наприклад: коли дружина важко переносить вагітність або відразу після народження дитини, коли лікарі не рекомендують співжиття, або коли дитинка захворіла й дружина з нею в лікарні, тоді що, вона мусить непокоїтися про те, що робить в цей час її чоловік?)

•  Відсутність відповідальності в сексуальній сфері може полягати також і в тому, що часто трапляються такі випадки, коли дівчина завагітніє, а відносини з тим чоловіком (не «мужем») вже розірвала, і він навіть може не здогадуватися, що в нього десь на цьому білому світі є дитинка. А якщо станеться такий випадок, що його дочка зустрінеться з його ж сином, закохаються й захочуть одружитися? Це, як в телевізійних серіалах, але ж таке може трапитися в цьому житті й, на жаль, трапляється. Тоді маємо поламані долі людей або здоров’я їхніх дітей (кровозмішення).

Це були тільки причини, які взяті з практичного життя. Але передусім є доводи, які є записані в Біблії та у вченні Церкви .

•  Мені запав в пам’ять «ланцюжок гріхів», про який розповів один священик. Першим гріхом є недотримання передподружньої чистоти. Цей гріх деякими людьми може вважатися як легкий, однак він безпосередньо веде до того, що люди змушені використовувати контрацептивні засоби (вважаю, що у людей, які користуються натуральними методами планування родини, настільки буде розвинуте почуття пошани до коханої особи та її плідності, що вони не будуть співжити до подружжя, а почекають на той прекрасний момент, яким буде їхня перша шлюбна ніч). Використання контрацептивних засобів є другим, вже більшим гріхом, який навіть відноситься до смертельних гріхів. А якщо контрацептиви не допоможуть (бо 100%-их методів не існує), тоді люди приходять до найбільшого гріха – до вбивства дитини, до аборту. І таким чином маємо ланцюжок гріхів : недотримання передподружньої чистоти – контрацептивні засоби – аборт .

•  Другим доводом на те, що варто почекати зі статевим життям до шлюбу, є те, що так говорить Господь: «… Покине чоловік батька й матір і пристане до своєї дружини, і будуть вони двоє одним тілом…» (Пор. Бут 2,24; Мф 19,5-6). Господь каже «з ДРУЖИНОЮ своєю», не з нареченою та не за два або три дні до шлюбу… Не міг Він порадити людям, що було б для них шкідливе або погане.

Отже, підсумовуючи все вищеописане, можемо сказати, що щастя людини полягає у згоді з природою і планом Божим. Людина так створена, що може себе утримати від гріха і зберегти себе здоровою, чистою, прекрасною для майбутнього чоловіка чи дружини, а також і для своїх дітей, не гнатися за приємними, але шкідливими для майбутнього відчуттями. А нагорода, яку вона отримає буде нагородою всього її подружнього життя – щастя, кохання, чудові дітки та Благословення Господнє.

Тетяна Свідерська
Представник Всеукраїнського
благодійного фонду «За гідність людини»

ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)