Я хочу жити
Поринути в мрії
Дочекатись надії
Світ зовні чудесний
А от в середині…
Господь сотворив красиву природу
Людину створив він на свою подобу
Світ є прекрасний і завжди і нині
Відкриються очі в смертельній годині.
Розквітла кульбаба одуваньчиком стане
Сніг із лодоні в краплину розтане
Пов’януть всі квіти, осипеться листя
Оголені віти біленькі, як кісті.
Поринули сльози
Обвислеє листя в тюльпана й мімози
Заплакані очі й холоднії руки
Це смерть у порога у двері нам стука.
Вітер холодний з небес прилітає
На голому дереві пташка співає
Летить чиясь мрія далеко у небо
Я жити ще хочу, а смерті не треба.
Влетіла у самеє серденько воля
Вжалила у душу мене моя доля
Життя не коротке і навіть не довге
А серденько б’ється, як хвилі у Волги.
Я хочу ще жити говорять уста
І випала з рук у смерті коса
Щаслива і вільна душа у людини
Я житиму довго й берегти му хвилини.
Смерть десь пропала настало життя
І добра людина не йде в забуття!
Гуйван Оля, Городківка