Я хочу жити

Поринути в мрії

Дочекатись надії

Світ зовні чудесний

А от в середині…

Господь сотворив красиву природу

Людину створив він на свою подобу

Світ є прекрасний і завжди і нині

Відкриються очі в смертельній годині.

Розквітла кульбаба одуваньчиком стане

Сніг із лодоні в краплину розтане

Пов’януть всі квіти, осипеться листя

Оголені віти біленькі, як кісті.

Поринули сльози

Обвислеє листя в тюльпана й мімози

Заплакані очі й холоднії руки

Це смерть у порога у двері нам стука.

Вітер холодний з небес прилітає

На голому дереві пташка співає

Летить чиясь мрія далеко у небо

Я жити ще хочу, а смерті не треба.

Влетіла у самеє серденько воля

Вжалила у душу мене моя доля

Життя не коротке і навіть не довге

А серденько б’ється, як хвилі у Волги.

Я хочу ще жити говорять уста

І випала з рук у смерті коса

Щаслива і вільна душа у людини

Я житиму довго й берегти му хвилини.

Смерть десь пропала настало життя

І добра людина не йде в забуття!

 

Гуйван Оля, Городківка