УЖГОРОД

ДУХОВНА ВІДНОВА У ФРАНЦИСКАНСЬКІЙ ПАРАФІЇ УЖГОРОДА

Три дні тривала духовна віднова у францисканській парафії Пресвятої Трійці в м. Ужгороді. Реколекції проводив запрошений отець Радослав Ходаніцький OFM. Організували духовну віднову та товаришували реколектанту під час Мес брати францисканської ужгородської спільноти – отець Емануїл Сабадах та отець Валентин Токар.
 Перший день пережиття розпочався роратньою Месою. Цього ж дня отець мав першу конференцію, в якій розкрив актуальні теми, які сьогодні «болять» кожного з нас. Як в часі війни бути знаряддям Господнього миру і нести мир та милосердя в світ?  Як боротися з труднощами, які вносить війна у наші відносини з Богом? Часто задаємо питання: чому Господь не втручається?

Бог обдарував людину свобідною волею, розумом, гідністю, ініціативою і владою, щоб вона могла вільно шукати Творця, здатність робити те чи інше. Кожна людина сама робить вибір між добром і злом. Що більше ми робимо добра, то більш свобідними стаємо. Свобода характерна для кожної людини. Якби Господь позбавив нас волі, ми б не могли любити Бога. Чим більше ми піддаємося благодатним імпульсам, тим наша духовна свобода більше перетворює нас на вільних співпрацівників, щоб могли вільно вибирати любов до Бога. Однак Він прийшов на землю не для того, аби Своєю волею нас поневолити, а щоби звільнити нас від гріховного поневолення. Господь не може припинити війну, оскільки дає вільну волю всім людям на різні дії, навіть такі, що не збігаються з Його волею, але Він може дати благодать, щоб ми не втрачали віру, молися про навернення грішників, припинення війни та справедливий мир. Щоб досвідчити Боже Милосердя, Господь залишив нам таємницю Сповіді, щоб ми, завдяки ній, відновлювали мир в серці. Щоб ми свідомо сповідалися та щоб це не було формальністю.

Сповідь «прославлення» – це початок визнання Божих благодатей: маємо відкрити присутність Бога, відати гріхи Ісусу. Сповідь «життя» – сповідь не тільки гріхів, але і пристрастей, які нищать нас із середини. Сповідь «віри» – щоб ми вірили не тільки у відпущення гріхів, але і вірили, що кров Ісуса мене спасає і відроджує. Війна вносить певні труднощі у відносини з Богом. Багато прокльонів іде в сторону росії, путіна, і це отруює наше життя. Ми не можемо допустити цього духа зла, ненависті, а боротися Любов’ю.

 

Другий день адвентових реколекцій і друга конференція була не менш важлива і цікава від о. Радослава. Тема – молитва. Отець порівнював молитву з розмовою дитини з батьком, так і наша розмова з Богом має будуватися на довірливих та люблячих  відносинах з Отцем. В нашій молитві має бути присутній Бог, якщо ми не віримо в присутність Бога у наших відносинах з Ним- це пуста молитва. Отці Церкви дають 10 настанов для доброї молитви:

 

Шукай Бога на молитві, а не себе.

Почни з пробачення ближніх.

Не поспішай на молитві.

Мовчання на молитві – це також молитва. Молитва у тиші. Адорація.

Можеш молитися завжди і будь-де, під час праці також.

Кожен день проживай у присутності Бога.

Вчинками підтверджуй свою молитву.

«Моляться не лише складені, але й простягнуті руки». Вмій робити добро, допомагаючи іншим.

Молися за всіх, за неприятелів також: «Боже, прости їм, бо не знають, що чинять!».

Молитва – мистецтво, якому вчаться усе життя. Просімо і прославляймо Бога своєю молитвою, своїми словами.

І третій, завершальний день духовної віднови розпочався урочистою Месою, яку очолив наш гість – реколектант о. Радослав Ходаніцький OFM, який виголосив третю конференцію про Боже Милосердя. До рис милосердя належить здатність бути глибоко стурбованим проблемами, стражданнями іншої людини. Приймати свою долю і не нарікати перед Богом і не звинувачувати Бога. Наполегливо страждати зі страждаючим, бути з ним до кінця, незважаючи на втому. Відкритість на потреби інших, готовність до співстраждання – це основа Божого Милосердя.

 

Ні один гріх не може
обмежити Боже Милосердя. Господь завжди готовий прощати нам, коли ми приходимо
до Нього. Наприкінці святої Меси від усієї парафії ми склали подяку отцю
Радославу, який три дні нас духовно насичував та молився разом з нами.

Текст і фото: Наталія Тукекова-Бочкор

За матеріалом – https://munkacs-diocese.org/ua

 

 

ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)