Святкування Пасхи з християнами Української Лютеранської Церкви
В ніч з суботи на неділю, а саме з 14 на 15 квітня 2012 року, коли православний світ, а разом з ним і протестантські спільноти розпочинали святкувати Господнє Воскресіння, бр. Леон і бр. Михайло, францисканці і священики місцевої католицької спільноти у Шостці, були запрошені пастором Владиславом на пасхальне служіння у спільноті Української Лютеранської Церкви.
Служіння розпочалось о 22.30. Тривало десь понад 2 години, після чого плавно перейшло в “жертву спілкування”, де при частуванні брати і сестри мали можливість порозмовляти один з одним, а також дати свідоцтво віри, як Бог діє в їхньому житті.
Наступних півтори години брати і сестри нікуди не поспішали, що було дивним для всіх, а мали час для Бога, присутнього у спільноті. Так до 2.00 години ночі францисканці разом з християнами Лютеранської Церкви святкували Пасху.
Це було вперше як для францисканців, так і для християн-лютеран. Отже, була це історична подія, екуменічна зустріч, початок дружби і християнської єдності у Шостці. Пасха – це визволення зі всіляких упереджень, бо на першому місці є Бог, який закликає до пошани і взаємної любові.
На жаль, по сьогоднішній день в багатьох Церквах замість руки миру залишається рука-меч, яка думає, що тільки так може боронити правди. В дійсності залишається тільки при сторожі пустого гробу.
Сам пастор Владислав вже неодноразово бував на різних святкуваннях у місцевій католицькій громаді, де служать брати францисканці. Часто просто зустрічаємося при чашці кави.
Після проповіді пастор Владислав запросив францисканців дати свідоцтво своєї віри і поділитись своїми переживаннями. Як бр. Леон, так і бр. Михайло підкреслили те, що всіх нас об’єднує дуже багато речей, обряд літургії майже той самий, співи також. Роз’єднує тільки гріх. Для цього і є Пасха.
Дуже приємно було почути під час даної літургії, що християни даної Церкви в своєму обряді моляться за святу, єдину, католицьку і апостольську Церкву. Отже, якщо є молитва, значить є діалог і можливість єдності в Церкві.
Перед тим, як розійтись по своїх домівках, на згадку і на свідоцтво віри зробили спільне фото.
Так орендоване приміщення в кінотеатрі міста було сповнене Божим знаком радості і миру для всіх шостківчан.
