Урочиста Служба Божа 25-річчя священства – OFM

«Господи, укріпи мою віру, надію та любов.

А подальше служіння хай буде Тобі до вподоби!»

Четвертого червня містечко Полонне стало Меккою для великої кількості гостей. У суботу, саме тут, у рідній парафії, о. Франциск Петро Ботвіна святкував свій ювілей 25-річчя священства. Адже 1991 року в парафії св.Анни він був рукоположений на священика отцем-єпископом Яном Ольшанським.

На Пресвяту Євхаристію прибули єпископи Станіслав Широкорадюк та Леон Малий, священики та сестри-монахині, котрі не тільки походять з міста Полонне, а й тривалий час працювали у парафії, родичі та близькі друзі ювіляря. Були присутні й інші отці, котрі цьогоріч також обходять 25 річницю свячень: о. Ян, о. Андрій та о. Кшиштоф.

Служба Божа, котру за проханням єпископа Станіслава провадив сам ювіляр, розпочалася короткою біографією отця Франциска.

20 вересня 1964 року Гелена Камілевська і Броніслав Ботвіна взяли шлюб в храмі Св. Анни в Полонному. 4 липня 1965 року народився первісток, який під час Хрещення отримав ім’я Петро.

Майбутній отець навчався в Полонській загальноосвітній середній школі № 3, після чого вступив до Львівського технікуму. Повернувшись з військової служби, яка тривала 2 роки, зголошується до настоятеля Полонської парафії о. Станіслава Широкорадюка і має намір стати священиком. У Ризькій Духовній Семінарії Петро Ботвіна розпочинає навчання 2 листопада 1986 року. Через чотири роки в травні був висвячений у сан диякона.

У 1987 році Петро вступив до ордену Менших Братів Францисканців та з рук о. АнджеяПабіна отримує монаший одяг – хабіт та ім’я Франциск. Вічні обіти склав 26 серпня 1999 року. Перший період після рукоположення о. Франциск служить вікарієм при парафії в Полонному. А на урочистість Воздвиження Хреста Господнього стає настоятелем парафії в м. Шепетівка.

З 1997 року о. Франциск був переведений до парафії Св. Флоріана міста ШаргородаВіницької області. Згодом о. Франциск виконує обов’язки кустоша-настоятеля спільноти Братів Менших в Україні. У 2000 році новообраний провінціал о. Петро Геркулян Мальчук скеровує о. Франциска на створення нової парафії у мікрорайоні Оболонь міста Києва.

З 2013 року розпорядженням отця-провінціала Доброслава Копестеринського отця Франциска переведено до праці настоятелем у парафії Закарпаття, де центральний монастир знаходиться в містечку Середнє.

Ключовим моментом спекотної Святої Меси, що відправлялася на польовому вівтарі, стала проповідь отця-єпископа Станіслава про прохолоду хреста. Адже хрест Ісуса Христа – це « воскресіння мертвих; надія християн; жезл кульгавих; потіха бідних; надія безнадійних; батько для сиріт; потіха для терплячих; хліб для голодних і джерело для спрагнених ».

Активну участь у Пресвятій Євхаристії взяла родина ювіляра, котра, як відомо, є багатою на покликання. Сестра-монахиня Максиміліана читала читання, сестра Яніна з чоловіком та батьки Гелена й Броніслав принесли дари, а рідний брат о. Даниїл, провінціальний міністр францисканців України, виголосив подяку брату-імениннику за поради та приклад життя.

На закінчення, після виставлення Пресвятих Дарів та літанії до Серця Ісуса, діти, молодь, родичі, усі парафіяни і не тільки привітали та склали найщиріші побажання отцю Франциску. Вдячний та щасливий отець-ювіляр запросив усіх присутніх на маленький почастунок з закарпатською випічкою.

Автор: Вероніка Главацька