Шаргород приймав чудотворну ікону Матері Божої Чечельницької
Саме зараз, у наші дні, переживаємо чимало різних подій, через що дуже важко віднайти духовний мир, жити в спокої, адже іноді здається, що надія стає чимось непритаманним для мислення в наш час. Але ми, християни, тим відрізняємося від світу, що точно знаємо – світ не може дати мир, а лише Господь.
Як часто зараз люди впадають у розпач із різних зрозумілих на те причин, але Матір Божа чуває над нами і покриває своїм материнським плащем. Вона нагадує нам, що в різних життєвих ситуаціях і, особливо зараз, маємо молитися розарій і звертатися до неї зі своїми проблемами, проханнями і потребами. Тому, напевно, невипадково саме цього року, навесні, за стараннями отця настоятеля Чечельницької парафії св Йосифа Петра Новосельського була намальована копія ікони Матері Божої Чечельницької. Знаний на всю східну Європу художник Юрій Нікітін з Києва, перемалював цей чудесний образ. І саме під час цьогорічного відпусту вона була освячена і призначена на перегринацію по францисканьських монастирях в Україні. Тож 4 жовтня в суботу, цю ікону приймали вже і на нашій Шаргородщині, а саме в Розкоші, а в неділю ікона Матері Божої Чечельницької прибула до шаргородської парафії св Флоріана, де вірні могли преклонитися перед її образом.
Світ завжди поспішає, а Господь закликає зупинятись, світ переповнює шумом, а Бог пропонує витишитись і адорувати, світ стільки всього рекламує і хоче давати, а Господь пропонує лише одне, але найголовніше. Сучасність спішить, змінюється, прогресує, натомість християнство має в основі завжди фундамент своїх витоків і тому дуже часто повертається до минулих основ. Тому було б добре пригадати історію образу Матері Божої Чечельницької і відкрити її для себе заново. Історія цієї ікони є на кілька років старшою від храму, в якому вона перебуває. А храм св. Йосифа був збудований в 1751 році. Його фундатором був князь Любомирський, якому належали ці землі.
А історія розпочиналася так : в 1747 році один невідомий художник-паломник вирушив в Ченстохову до чудотворної ікони Божої Матері. Подорожуючи, він затримався на нічліг у свого знайомого міського письменника Ігнатія Мрочковського, котрий працював в князьовому дворі Любомирських. Від’їжджаючи з гостини Мрочковських обіцяв, що коли повернеться – то привезе і подарує їм власноруч намальовану копію Матері Божої Ченстоховської. Отже в 1748 році ця ікона була подарована родині Мрочковських тим же невідомим художником-паломником. І відтоді вона перебувала в родинному домі Мрочковських аж до тих пір, коли в 1750 році в сім’ї сталося горе – смертельно захворів син. Лікарі були безсилі в лікуванні незнаної хвороби, але один із них сказав: «Тут може допомогти лише молитва до Діви Марії Ченстоховської». Тоді Мрочковський згадав, що у нього є такий образ і ціла сім’я розпочала молитися біля тієї ікони. На превеликий подив і радість сталося диво оздоровлення хворого сина. Ця дивовижна новина оббігла всю околицю. Люди почали збиратись в домі Мрочковських на молитві до Богородиці, а потім місцеві священики з благословення єпископа перенесли ікону до парафіяльного храму св. Йосифа і встановили в головному вівтарі. Від того часу почали звідусіль приходити і приїжджати паломники і за посередництвом Діви Марії, яку вже почали називати Чечельницькою, отримували необхідні ласки і оздоровлення душі і тіла. В деяких давніх історичних книгах описується що паломництва приходили навіть з Херсонської губернії, а це майже 250-300 км.
Коли прийшли буремні роки комуністичної революці в 1917 році храм був зачинений, але люди врятували ікону, переховуючи. В тому часі пропадають з ікони золоті корони і срібна сукня, але сам образ був врятований. В 50-х роках 20 ст. прихожани носили ікону в процесії по цвинтарі молячись св. Розарій. І це стало новітнім чудом Діви Марії, яка у свого Сина Ісуса виблагала воскресіння і відновлення парафії, яка довгі роки була без храму і священика. В 1993 році стараннями отців Францисканців (о.Максиміляна Жидовського і Юзефа Павлюка) ікона була реставрована і були відновлені сукня і корони. А потім 20 жовтня цього ж року вона була завезена до Риму у Ватикан і представлена Святішому Отцеві св. Йоану Павлу ІІ. Святіший Отець вислухав зворушливу історію ікони і з серця благословив її промовляючи: «Нехай ця ікона стане для нового покоління віруючих джерелом відродження у вірі, любові і надії, і нехай Чечельник стане наново знаним святим місцем – Санктуарієм, котрий буде притягувати до себе багато паломників». Віримо, що ці слова, вже тепер св. Йоана Павла ІІ, були і є пророчими і молімося за посередництвом Матері Божої Чечельницької, адже саме зараз триває місяць жовтень, коли церква особливо заохочує вірних молитися Розарій.
Авт.Ольга Ясинецька
