Бути францисканцем – це радість! «Про тих, які захотіли прийняти цей спосіб життя … Нехай дадуть їм одіж випробування …» (2Уст 2,10)        Кажуть, що людину зустрічають «за одягом», а проводжають за іншими критеріями … Але подія, про яку ми Вам сьогодні розповімо, стосуватиметься одягу, який безпосередньо виражає внутрішні наставлення людей, котрі його носять, точніше кажучи – цей одяг для них не є одягом, а видимим знаком, що передає їхню відданість Богу.        Отже, мова про «Шату благодаті» – францисканський Габіт і братів менших, які зодягнулися у Христа розіп’ятого.

Новіціат – ексклюзивний формаційний час, що характеризується глибоким молитовним життям у спільноті братів, об’єднаних одним прагненням – іти за Ісусом Христом слідами святого Франциска з Ассізі. Час цей належить почати з серцем відкритим на натхнення, які походять від Святого Духа. Отже, під проводом магістра о. Олівера, брати розпочали свої новіціатські ре колекції, під час яких мали змогу почути, чим є новіціат, які можливості до духовного зросту перед новаціями відкриваються і як їх ефективно використати. По закінченню ре колекцій магістр привітав братів із входженням у «човен», що допоможе їм виплисти на глибину францисканського харизмату.  

Натхненні Святим Духом , прагнучи святості за прикладом святого Франциска брати: Сергій, Богдан та Денис, закінчивши постулат, засвідчили свої прагнення досконалості, розпочавши новіціат. Восьмого вересня, о 17 годині, у формаційному домі новіціату, що в місті Баранівка, відбулася урочиста Свята Меса, очолена Міністром провінціальним отцем Доброславом Копистеринським, який з великою радістю та батьківською опікою звершив Євхаристійну жертву в інтенції братів новіціїв та їх форматорів, начолі з отцем магістром Олівером. Ключовим моментом акту прийняття до новіціату було вписання братів до Книги Новіціату. В своїй проповіді отець заохотив братів вповні довіритися Богові та побажав зростати в Божих благодатях і бути справжніми братами меншими.

В середу 8 грудня, коли Католицька Церква відзначає урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, відбулася маленька, але дуже важлива подія в житті сімох братів новіціїв – облучини. Брати проходять початкову формацію в новіціатьському домі в польскому містечку Лежайск і, як це вже стало традиційно, в урочистість Покровительниці Ордену шість братів з польської Провінції та один брат з Провінції св. Архангела Михаїла в Україні, вдягнули вперше францисканьский одяг та прийняли нові імена, котрі раніше собі вибрали.

Баранівка Перші обітниці «…обіцяю Богу Отцю святому і всемогутньому, що впродовж одного року буду жити в послуху, без власності та в чистоті…» В п’ятницю 9 вересня троє братів новіціїв: Юрій, Серафим та Симон, склали перші обітниці в Ордені Менших Братів на руки брата провінціала Доброслава, обіцяючи Богові жити протягом року в послуху, без власності та в чистоті. В такий спосіб закінчили вони річний новіціат в чернечому домі в м. Баранівка.

Баранівка 7 грудня 2010 року Облучини Братів Новіціїв.Нещодавно наймолодші брати, а саме Новіції Провінції Св. Архангела Михаїла Ордену Братів Менших в Україні бр. Серафим (Олег) Поліщук з Тернополя, бр. Юрій (Микола) Камінський і бр. Симон (Станіслав) Байдацький з Городківки переживали урочисту подію облучин, що відбувалися у новіціатському домі Св. Франциска з Асізі у м. Баранівка (Житомирська обл).Свідченням внутрішньої переміни і нашого францисканського покликання є назовні францисканський одяг, який брати новіції прийняли 7 грудня 2010 року з рук Провінціала бр. Доброслава Копистеринського OFM.

9 вересня кожного року брати-новіції нашої Провінції мають особливий день – вони вперше складають чернечі обіти наслідування Ісуса Христа через життя в послусі, без власності та в чистоті. День, який змінює їхнє життя. В ювілейний францисканський рік (800 років затвердження першого Уставу) новіціат в Баранівці Житомирської області закінчило 4 новіціїв – брати Ростислав, Йоан, Богдан і Бонавентура. З 4 по 8 вересня брати готувалися до складення обітів через участь в реколекціях, які проводив бр.Патрик. Постать святого апостола Петра товаришувала їм як приклад покликаної Богом людини, з усіма її блисками та тінями.